Коли батьки чи старші родичі кілька разів перепитують одне й те саме слово, а телевізор у їхній квартирі став помітно голоснішим за попередні роки, сім'я зазвичай пояснює це неуважністю або поганою дикцією того, хто говорить. Насправді в більшості випадків причина простіша: втрата слуху у літніх людей – стан, що розвивається роками і майже завжди залишається непоміченим для самої людини, доки на нього не звернуть увагу близькі. У команді Лагідний регулярно стикаємося з ситуаціями, коли саме слух стоїть за дратівливістю, замкненістю чи навіть забудькуватістю мешканця, яку родина спочатку приписувала зовсім іншим причинам.
Чому з віком слух погіршується непомітно
Вікове погіршення слуху, яке лікарі називають пресбіакузисом, пов'язане зі зношенням волоскових клітин внутрішнього вуха, які відповідають за сприйняття звуку. Процес розвивається повільно, тому людина адаптується до кожної нової сходинки і не усвідомлює, скільки деталей розмови вже втрачає. Погіршення слуху у похилому віці рідко виникає саме по собі: свій внесок додають судинні захворювання, перенесені інфекції вуха, тривалий прийом деяких лікарських препаратів і банальна серна пробка, яку легко усунути в кабінеті лора.
Родина зазвичай помічає проблему раніше, ніж сама людина похилого віку, і найчастіше звертає увагу на такі деталі: - людина просить повторити сказане навіть у тихій кімнаті - звук телевізора чи радіо поступово зростає до рівня, що дратує інших у квартирі - розмова в кафе, на сімейному святі чи серед кількох людей одночасно викликає розгубленість - слухавку телефону людина переставляє до одного й того самого вуха - людина поступово відмовчується в компанії й рідше бере участь у спільних розмовах
Чим небезпечна втрата слуху, якщо її ігнорувати
Відмова визнавати проблему здається дрібницею, але наслідки накопичуються. Людина, яка погано розбирає слова за столом, поступово перестає брати слово першою, уникає компанії й непомітно занурюється в самотність у похилому віці, яка сама по собі є серйозним фактором ризику для здоров'я. Дослідники також фіксують стійкий зв'язок між тривалою втратою слуху і швидшим когнітивним зниженням: мозок отримує менше слухової інформації, емоційного спілкування стає менше, а навантаження на пам'ять і увагу зростає. Через такий зв'язок персонал, який супроводжує людей з деменцією, завжди перевіряє слух мешканця, перш ніж робити висновки про плутаність мислення чи забудькуватість.
Слуховий апарат для літньої людини: коли потрібен і як підбирати
Рішення про слуховий апарат для літньої людини ніколи не варто ухвалювати самостійно, на слух родичів чи за порадою сусідів. Перший крок – візит до отоларинголога або аудіолога, який проведе аудіометрію, встановить ступінь та характер втрати слуху і виключить причини, що можна усунути без апарата, наприклад серну пробку чи запалення середнього вуха. Лише після обстеження фахівець підбирає тип пристрою: завушні моделі зручніші для людей з артритом чи тремором рук, внутрішньоканальні – менш помітні, але вимагають більшої ручної точності під час встановлення й заміни батарейок. Адаптація до апарата займає кілька тижнів: мозку потрібен час, щоб знову навчитися розпізнавати звуки, яких людина не чула роками. Модель і налаштування пристрою варто обговорювати безпосередньо з аудіологом, оскільки вибір залежить від ступеня втрати слуху, способу життя людини та стану її рук і зору.
Як спілкуватися з людиною яка погано чує і зробити дім безпечнішим
Питання, як спілкуватися з людиною яка погано чує, хвилює майже кожну родину, яка проходить через цей досвід, і кілька простих звичок справді полегшують щоденне спілкування: - говоріть, дивлячись людині в обличчя, а не з іншої кімнати чи спиною до неї - не підвищуйте голос до крику – краще трохи сповільнити темп і чіткіше вимовляти слова - на час важливої розмови вимкніть телевізор або радіо, щоб прибрати фоновий шум - ключові деталі, такі як час прийому ліків чи номер телефону лікаря, варто ще й записати - дайте людині час відповісти, не перебивайте і не закінчуйте речення за неї
Окрему увагу варто звернути на безпеку вдома: чи чує людина дверний дзвінок або домофон, спрацювання датчика диму, будильник серед ночі. Прості рішення тут – дзвінок зі спалахом світла, вібропідставка під подушку чи датчик диму зі світловим сигналом. У пансіонатах мережі, що працюють у Києві, Харкові та Одесі, такі деталі перевіряють під час кожного заселення, бо саме вони відділяють простий дискомфорт від реальної небезпеки для людини, яка не почує сигналу тривоги вчасно.
Якщо близька людина все частіше перепитує, уникає розмов або лишається наодинці частіше, ніж раніше, не варто чекати, поки ситуація стане критичною. Першим кроком завжди лишається консультація отоларинголога чи аудіолога – самостійно поставити діагноз неможливо. А якщо потрібна допомога з організацією цілодобового догляду, побуту та спілкування для людини з порушеннями слуху, зателефонуйте команді Лагідний за номером (067) 250-60-02, і ми підкажемо, як організувати догляд з урахуванням усіх особливостей здоров'я.