Падіння в літньому віці майже ніколи не буває випадковістю. Це завжди збіг кількох причин одразу: слабкі м’язи ніг, ліки, поганий зір і побутова дрібниця на кшталт килимка в коридорі. Хороша новина в тому, що більшість із цих причин прибирається — і без грошей.
Перше падіння важливе не саме по собі, а тим, що воно різко підвищує ймовірність наступного. Тому реагувати варто вже після першого разу, а не після перелому.
Де падають насправді
Не на льоду й не на сходах у під’їзді. Найчастіше — вдома, у найбуденніших місцях.
У ванній і дорогою до туалету вночі. У коридорі, де темно й лежить килимок. При вставанні з ліжка або з низького крісла. І при спробі дотягнутися до верхньої полиці, стоячи на табуретці.
Це означає, що профілактика — теж домашня справа, а не питання лікарні.
Причини всередині людини
Слабкість м’язів стегна. Ознака, яку легко перевірити: людина не може встати зі стільця, не допомагаючи собі руками. Це найточніший побутовий маркер ризику.
Запаморочення при вставанні. Різкий підйом із ліжка — і темніє в очах. Часто пов’язано з тиском або зі зневодненням.
Ліки. Снодійні, заспокійливі, препарати від тиску й сечогінні підвищують ризик найпомітніше. Окремий сигнал — коли постійних препаратів більше чотирьох: тоді має сенс попросити лікаря переглянути список цілком, а не по одному.
Зір. Катаракта, давно не мінялися окуляри, або навпаки — нові прогресивні лінзи, до яких людина ще не звикла й неправильно оцінює сходинки.
Хвороби. Порушення рівноваги після інсульту, паркінсонізм, нейропатія при діабеті, болючі стопи й задавнені нігті. І деменція: людина забуває про власну слабкість і встає різко.
Причини навколо
Килимки — головний винуватець, особливо у ванній і в коридорі. Приберіть їх зовсім, а не поправляйте.
Подовжувачі й дроти впоперек проходу.
Темрява між спальнею й туалетом.
Відсутність поручнів там, де людина встає й сідає.
Низькі й м’які крісла без підлокітників, з яких неможливо піднятися без ривка.
Тапки без задника й шкарпетки на ламінаті.
Потрібні щодня речі, покладені надто високо або надто низько.
Що змінити за одні вихідні
Прибрати всі килимки й закріпити те, що зняти не можна.
Поставити нічне світло по дорозі від ліжка до туалету — найпростіше з датчиком руху.
Закріпити поручні у ванні й біля унітаза, покласти нековзний килим у душ. Присосками не обмежуйтеся: вони зриваються саме тоді, коли на них спираються.
Підняти щоденні речі на рівень між поясом і плечима, щоб не було приводу лізти на табуретку.
Купити домашнє взуття із задником і нековзкою підошвою.
Прибрати подовжувачі з проходів.
Перевірити висоту ліжка й крісла: стопи мають стояти на підлозі повністю, а в крісла бути підлокітники.
Записатися до окуліста й окремо — показати лікарю повний список ліків.
Більшість цього робиться за один день. Ще один перелік — уже під деменцію, де логіка інша — зібраний у статті про безпечну квартиру.
Рух — це профілактика, а не ризик
Найпоширеніша родинна помилка: після першого падіння людину починають берегти й обмежувати. Результат протилежний. М’язи слабшають за тижні, рівновага погіршується, і наступне падіння стає ймовірнішим.
Працює зворотне: щоденна ходьба, вставання зі стільця без допомоги рук по кілька разів, стояння на одній нозі з опорою на спинку стільця. Кілька хвилин, але щодня — саме регулярність тут важливіша за тривалість.
Що робити відразу після падіння
Не піднімати ривком. Спершу спитати, де болить, і дати кілька хвилин полежати.
Якщо болить стегно або нога виглядає коротшою й вивернутою назовні — не рухати й не садити, викликати швидку. Що буде далі, описано в статті про перелом шийки стегна.
Якщо був удар головою, а людина приймає розріджувачі крові — до лікаря обов’язково, навіть коли зовні все гаразд. Наслідки тут проявляються не одразу.
Записати обставини: коли, де, що людина робила, чи було запаморочення, чи приймала нові ліки. Ці дві-три фрази лікарю кажуть більше, ніж сам факт падіння.
І ще одне, що пропускають: після падіння з’являється страх, і людина сама скорочує рухи. Це замкнене коло, і його доводиться проходити разом — поступово, а не вмовляннями.
Коли потрібен постійний нагляд
Падіння повторюються попри всі зміни вдома. Людина не може піднятися сама й лежить до приходу родичів. Порушення пам’яті поєднується з бажанням вставати без допомоги. Ходьба стала можливою лише з опорою на людину, а не на палицю.
У таких випадках справа вже не в килимках. Потрібна присутність поруч, а не переставлені меблі: так влаштований догляд при обмеженій мобільності і цілодобовий догляд.
Якщо у вашій родині падіння вже було не одне — зателефонуйте і опишіть ситуацію. Ми підкажемо, що можна зробити вдома просто зараз, і скажемо чесно, коли цього вже недостатньо.